Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання листа Ради суддів України від 16.07.2018 року за № 9рс-754/18 Олександрівським районним судом проведено узагальнення практики розгляду справ про адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією, передбачені главою 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При підготовці Узагальнення були використані: статистичні показники розгляду судових справ про адміністративні правопорушення за 2017 рік та 1 півріччя 2018 року, матеріали справ зазначеної категорії, відповідні норми матеріального та процесуального права.
Результати вивчення статистичних показників та аналіз матеріалів справ зазначеної категорії свідчать про те, що протягом 2017 року та 1-го півріччя 2018 року до Олександрівського районного суду Донецької області надійшли 222 протоколи про адміністративне правопорушення пов’язане з корупцією, з них:
Результати розгляду яких характеризуються наступними показниками.
Одночасно, в зв’язку з вчиненням особою декількох правопорушень, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, було розглянуто 204 протоколи, відносно 3-х осіб. Справи відносно двох осіб, щодо яких надійшли по 2 протоколи про адміністративне правопорушення були об’єднані в одне провадження.
В апеляційному порядку було оскаржено 9 постанов суду:
Апеляційні скарги подані прокурором були повернуті апеляційним судом прокурору, в зв’язку з тим, що прокурор не наділений функцією нагляду й відповідно не має повноважень на оскарження судового рішення в справі про адміністративне правопорушення пов’язаного з корупцією.
Апеляційна скарга подана особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності за ст.. 172-7 ч.1, ч. 2 КУпАП, апеляційним судом була залишена без задоволення, постанова Олександрівського районного суду, залишена без змін.
Суб’єктний склад осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності за правопорушення пов’язані з корупцією, наступний:
При розгляді справ зазначеної категорії судді керувалися наступними нормативно-правовими актами: Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», Роз’ясненнями ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними в листі від 22.05.2017 р. N 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням НАЗК від 29.09.2017 року за № 839, Роз’ясненнями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 р. № 3 (з наступними змінами), Рішеннями ЄСПЛ від 09.06.2011 року у справі «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02), від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08).
З урахуванням вимог ЄСПЛ, судові засідання по розгляду справ про адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією, проводилися за аналогією з вимогами КПК при проведені судових засідань.
Прокурору надавалась можливість підтримувати обґрунтування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, судді допускали до участі в судових засіданнях осіб які склали протокол та яких покладений обов’язок збирання доказів на обґрунтування вчинення адміністративного правопорушення.
Особам, які притягалися до адміністративної відповідальності, судді надавали можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст.. 63 Конституції України, ст.. 268 КУпАП, як самостійно так і за участі захисника.
Судові засідання проводилися за участю секретаря судового засідання, який проводив фіксацію розгляду справ про адміністративні правопорушення в журналі судового засідання та здійснював технічну фіксацію судового засідання.
Найпоширенішою підставою для закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією стало ігнорування особами, які складали адміністративний протокол та прокурорами, які приймали участь в судових засіданнях, суб’єктивної сторони правопорушення, яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Так, 25.01.2018 року суддею Олександрівського районного суду була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 (справа ЄУН № 240/19/18) за несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави (депутат сільської ради). Під час розгляду справи, суддею встановлено, що ОСОБА_1 в квітні 2017 року перебувала в Закарпатській області в зв’язку з тяжкою хворобою, смертю та похованням свого батька. Після повернення, ОСОБА_1 17.05.2017 року подала декларацію. ОСОБА, яка склала протокол не зважаючи на наявність відомостей про тривалу відсутність ОСОБА_1 за місцем свого проживання в зв’язку з хворобою та смертю батька в період до 01.05.2017 року, не долучив до протоколу доказів на спростування поважності цієї причини для несвоєчасного подання декларації.
20.03.2018 року суддею Олександрівського районного суду була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_2 (справа ЄУН № 227/336/18) за несвоєчасне повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані (суддя). Під час розгляду справи, суддею встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом встановленого законом 10-денного строку для повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, вчиняв активні дії, щодо подання відповідного повідомлення. Несвоєчасне, на 13 день, подання повідомлення до НАЗК було обумовлено обмеженням доступу до ІТС Реєстр. Суддя погодився з доводами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності в його діях умислу на порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" та вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки дослідженні суддею письмові докази свідчили про багаторазовість спроб виконати вимоги Закону України "Про запобігання корупції" та отримання повідомлень НАЗК про неможливість зайти на сайт НАЗК для заповнення декларацій. Підтверджену в судовому засіданні наявність технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, суддя визнав поважною причиною несвоєчасного подання Повідомлення про суттєві зміни.
Суддями Олександрівського районного суду були закриті провадження в справах про адміністративні правопорушення пов’язане з корупцією за наявності вини осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності на підставі ст.ст. 22, 38 КУпАП.
13.10.2017 року суддею Олександрівського районного суду була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_3 (справа ЄУН № 240/612/17) за несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави (депутат сільської ради). Під час розгляду справи, суддею встановлено, що ОСОБА_3 не працює, оскільки виховує, як опікун двох малолітніх дітей своєї померлої доньки, проживає сама без чоловіка, ніяких доходів окрім виплат на дітей, та оплати за оренду земельної ділянки, яку витрачає на придбання вугілля, не має. На посаду депутата сільської ради погодилася на вмовляння голови сільської ради, бо ніхто не хотів. В суді щиро розкаялася. З урахуванням зазначених обставин, суддя визнав ОСОБА_3 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, та звільнив її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
19.01.2018 року суддею Олександрівського районного суду була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_ 4 (справа ЄУН № 240/20/18) за несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави (депутат сільської ради). Підставами для застосування суддею ст.. 22 КУпАП та закриття справи, стала особа правопорушника, яка щиро розкаялася в суді, мала позитивну характеристику, є інвалідом з дитинства 3-ї групи безстроково, за станом здоров’я не працює, отримує мінімальну пенсію.
18.04.2018 року суддею Олександрівського районного суду була розглянута справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_ 5(справа ЄУН № 240/224/18) за несвоєчасне подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави (депутат сільської ради). При розгляді справи, на підставі долучених до протоколу письмових доказів, суддя дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, яке було виявлене в жовтні 2017 року. З урахуванням зазначених обставин, суддя визнав ОСОБА_5 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, та закрив провадження по справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.. 38 КУпАП.
Також, суддею Олександрівського суду була закрита справа про адміністративне правопорушення пов’язане з корупцією, за протоколами складеними за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_6 (ЕУН 240/706/17), оскільки в судовому засіданні було встановлено, що суть адміністративних правопорушень, які викладені в протоколах, долучені до протоколів докази, свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності потенційного конфлікту інтересів. Не повідомлення державним службовцем про наявний потенційний конфлікт інтересів є порушенням ст.. 28 Закону України «Про запобігання корупції», але не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 172-7 КУпАП.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, основною проблемою, на думку суддів Олександрівського районного суду, є неузгодженість вимог ст.. 250 КУпАП про можливість прокурора оскаржити постанову та обов’язкову участь прокурора з вимогами: - ч. 2 ст. 251 КУпАП про покладення обов’язку щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів; - ч. 1 ст. 287 КУпАП про можливість оскарження постанови прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, відповідно до якої прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На практиці це приводить до наступного.
Прокурор, що не здійснює контроль за особами, уповноваженими на складання протоколів, під час збирання доказів та складення протоколу, - найчастіше знайомиться з протоколами та доданими доказами, разом з судом в судовому засіданні, що обмежує його можливості щодо належного обґрунтування підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності. Трапляються випадки, коли усвідомивши недостатність долучених до протоколу доказів, прокурори намагаються доповнити матеріали адміністративної справи додатковими доказами, що не передбачено вимогами ст.. 278-279 КУпАП, та за аналогією з вимогами ч. 12 ст. 290 КПК України.
Позбавлення ж прокурора права на оскарження постанов про адміністративні правопорушення пов’язані з корупцією, участь при розгляді яких є обов’язковою для прокурорів, - позбавляє можливості створити єдину судову практику при розгляді справ даної категорії.
Позбавлення прокурора права на апеляційне оскарження постанови, нівелює його участь в судовому засіданні, як сторони обвинувачення. За таких обставин участь прокурора в судовому засіданні виправдано тільки якщо його обов’язком буде недопущення порушень прав осіб які притягуються до адміністративної відповідальності, особами, уповноваженими на складання протоколів, та відповідне реагування на такі порушення під час судового засідання. Зазначене ж суперечить вимогам ст.. 131-1 Конституції України.
КУпАП, є кодексом, що об’єднує норми матеріального права щодо адміністративних правопорушень та норми процесуального права, щодо порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
Норми КУпАП, що регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності, застарілі та не відповідають вимогам сучасності.
Санкції окремих статей КУпАП, передбачають значну відповідальність, що за своїм розміром перевищують відповідальність за багатьма статтями Кримінального кодексу України (ст..130, ст.. передбачені гл. 13-А КУпАП), а також передбачають застосування арешту.
З огляду на викладене, було б доцільним:
- внести зміни до КУпАП, щодо процесуального контролю прокурором за складанням протоколів, долученням до них належних, допустимих та достатніх доказів по справам про адміністративні правопорушення, санкції яких передбачають можливість застосування такого виду адміністративного стягнення, як арешт, виправні роботи, громадські роботи, штраф у значному розмірі;
- передбачити обов’язок прокурора приймати участь в таких справах, та підтримувати публічне обвинувачення;
- надати прокурору право подання апеляційних скарг у справах де він підтримує публічне обвинувачення.
Також, є доцільним визначитися з порядком встановлення дати виявлення правопорушення. Доводи прокурорів, про те, що датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу, на думку суддів Олександрівського районного суду не є переконливими, оскільки Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є відкритим і особи, які уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, мають можливість виявити ознаки правопорушення негайно після його вчинення. Більшість же протоколів за порушення вимог фінансового контролю, було складено вже після припинення правопорушення. Правова невизначеність з цього питання в окремих випадках може потягнути порушення прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.
Узагальнення підготував.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.
_03_03.png)
